З’ясовуючи причини виникнення енурезу у дитини та підшукуючи правильні способи його лікування, батькам слід звернутися до педіатра, уролога, гінеколога та невропатолога.
Звернутися до лікаря для вирішення проблеми енурезу варто, якщо дитина залишає своє ліжко мокрим частіше, ніж один раз за 21 день у віці старше чотирьох років. Діти старше 6-10 років, які страждають на енурез, потребують урологічного обстеження. В клініці JMC є сучасне відділення педіатрії, де працюють кваліфіковані фахівці, які спроможні вирішити цю неприємну проблему. Деталі за посиланням: https://jmc.org.ua/.
З цією метою можуть бути призначені:
- урофлоуметрія (для функціональної оцінки сечового міхура);
- цистографія (ренгренографія сечового міхура, наповненого спеціальною контрастною речовиною);
- УЗД нирок та сечового міхура;
- цистоскопія (за показаннями).
На сьогоднішній день існує близько 300 способів лікування нетримання сечі. Це і фізіотерапія, і спеціальні дієти, і курси акупунктури, і аутотренінг, і всілякі лікарські препарати, і навіть гіпноз. Але призначати їх повинен лікар, і лише після ретельного огляду пацієнта та виявлення причин захворювання.
Щоправда, є і кілька загальних порад, корисних для батьків дітей, які страждають на енурез:
- Підтримайте дитину, поясніть, що на світі є багато дітей, які мають такі ж проблеми.
- У жодному разі не кричіть і не карайте дитину, якщо вона прокинулася мокрою. Це не її вина, а проблема, яку треба вирішувати разом.
- Не слід одягати підгузки на ніч. Переважна більшість чотирьох-п’ятирічних дітей з енурезом — малюки, які довгий час не розлучаються з підгузками. Підгузки необхідні лише у певних випадках: на прогулянках, під час сну, у гостях, у дорозі. Приблизно з півтора року дитина повинна поступово забувати про їх існування, а батькам настав час привчати її користуватися туалетом. Адже, як не дивно це звучить, але багато дітей, які «не розлучаються» з підгузником (особливо це стосується хлопчиків), навіть не знають, як «це» робити!
- Рекомендується обмежити прийом рідини увечері та на ніч (за чотири години до сну), необхідну кількість рідини слід випити у першій половині дня та після обіду.
- Слід сходити до туалету перед сном.
- Слідкуйте за тим, щоб шести-семирічна дитина дотримувалася суворого режиму дня, вирушаючи спати не пізніше 21:00.
- Намагайтеся уникати зайвого збудження перед сном: активних спортивних ігор, перегляду «страшних» фільмів тощо.
- У деяких випадках батьки будять дитину для того, щоб вона сходила в туалет і залишилася вночі сухою. Можна сказати, що в такому разі дитина фізіологічно не прокинулась, вона — у напівсні, оскільки розбудити її цілком досить складно. Найчастіше лікарі не рекомендують робити це. Але якщо вже ви вирішили будити дитину вночі, потрібно будити її, повністю приводячи до тями, в іншому випадку ви тільки закріпите механізм енурезу.
- Якщо малюк боїться темряви або самотності, не вимикайте в його кімнаті нічничок, залишайте відкриті двері до вашої спальні або почекайте з відокремленням його в окрему кімнату.
- Якщо у вас була хоча б одна «суха» ніч — не скупіться на похвали.
Ліки використовують для полегшення страждання дитини, якщо не вдається вирішити проблему за допомогою інших методів.
Лікування
Медикаментозні методи
Медикаментозне лікування має призначати виключно лікар. Зазвичай застосовуються такі препарати:
- Гормони. Застосовується в тих випадках, коли нетримання сечі пов’язане з гормональними проблемами – зниженим виробленням вазопресину – гормону, який відповідає за регуляцію виділення рідини. Лікування гормонами триває кілька місяців, паралельно з психотерапією та навчанням користуванням туалетом.
- Психостимулятори. Впливають на загальний тонус гладком’язових органів, включаючи сечовий міхур.
- Кофеїн.
- Антидепресанти. Точний механізм дії антидепресантів при нетриманні сечі невідомий, ефективність іміпраміну та амітриптиліну встановлена емпірично, проте згодом підтверджена багатьма дослідженнями. Для інших антидепресантів такий ефект не відомий.
- Адреноміметики. Дію адреноміметиків пов’язують із психостимулюючим ефектом. При правильному лікуванні, призначеному фахівцем, за короткий проміжок часу у 30% хворих енурез повністю припиняється, а в інших дітей значно слабшає.
Нелікарські методи
При енурезі не слід нехтувати психотерапією. У боротьбі з нетриманням сечі застосовуються різні її способи, аж до так званої «дельфінотерапії», коли дитина виліковується від спілкування з дельфінами. Дельфіни, на жаль, в аптеках не продаються, що робить їх важкодоступними. У будь-якому педіатричному центрі знайдеться психолог, який зможе знайти підхід до проблем дитини і підготує її до боротьби з хворобою. Крім того, використовуються різні методи гіпнотерапії, зокрема, класичний та еріксонівський гіпноз, гіпносугестивна терапія (навіювання уві сні). У ряді випадків застосовується фітотерапія — седативні лікувальні трави: м’ята перцева, валеріана, собача кропива і т.д.; загальнозміцнюючі фізичні впливи (контрастний душ вранці тощо); хвойні ванни. Хороший ефект досягається при нормалізації відносин усередині сім’ї з вирішенням емоційних та сімейних, шкільних проблем пацієнтів. З усією відповідальністю підійдіть до лікування енурезу у дитини. Незакінчений курс лікування може призвести до відновлення хвороби.